Червона книга України, рослини, які занесені до неїСтраница 1 из 4. Реферат на тему: Червона книга України, рослини, які занесені до неїЧервона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
Животные занесенные в Красную книгу - Красная книга животных. На сегодняшний день в книгу занесено более 382 вида животных Украины, 19 из которых исчезли навсегда.. Рослини Рівненської області, занесені до Червоної книги України. Всі регіони · АР Крим (325) · Вінницька область (86) · Волинська область (109) . До : навігація, пошук. Список тварин Криму, занесених до Червоної книги України. До списку входить 316 видів тварин, з них: Кишковопорожнинних. Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають .
До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.
Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші державні органи, на які законодавством України та Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.Історія. Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана в 1. Червона Книга Української РСР". Перше видання Червоної книги України (1.
До третього видання Червоної книги України занесено 542 види тварин. За цей період ситуація зі збереженням рідкісних видів рослин та грибів у. які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, . Саме загроза вимирання тваринного і рослинного світу спонукала в 1948 книги – анотованого списку рідкісних і вимираючих тварин, рослин і Містить інформацію не тільки про зникаючі, а й про відновлені види Критеріями для занесення виду до Червоної книги служить оцінка Червона книга України. Крім зникаючих чи рідкісних видів, в цій книзі представлена інформація про відновлені рослини. Багато росли, занесених до Червоної книги України ростуть в Карпатах..
Після набуття Україною незалежності у видавництві "Українська енциклопедія" було випущене друге видання Червоної книги України: в 1. Тваринний світ" (наклад - 2.
Рослинний світ" (наклад - 5. З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами. Структура. Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (0), зникаючі (I), вразливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), відновлені (VI).· зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь- яка інформація про їх існування у дикій природі; · зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан; · вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан; · рідкісні: види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм і загрожує небезпека; · невизначені: види, про які відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих", "вразливих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться,- відсутня; · недостатньо відомі: види, які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається не визначеним; · відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю. Том "Тваринний світ" складається з наступних розділів: · Гідроїдні поліпи· Черви круглі, кільчасті· Ракоподібні· Павукоподібні· Комахи· Молюски· Круглороті, риби· Земноводні· Плазуни· Птахи· СсавціЗагалом в цьому томі розміщено статті про 3. Том "Рослинний світ" складається з наступних розділів: · Плауноподібні (Lycopodiophyta)· Папоротеподібні (Polypodiophyta)· Голонасінні (Gimnospermae (Pinophyta))· Покритонасінні (Angiospermae (Magnoliophyta))· Мохоподібні (Bryophyta)· Водорості (Algae)· Лишайники (Lichenes)· Гриби (Fungi (Mycota, Mycophyta))Загалом в цьому томі розміщено статті про 5. У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, поширення, основні місця знаходження, чисельність у природі, в тому числі за межами України, її зміни, відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації.
У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин. Форма подання відомостей у Червоній книзі України про занесені до неї види тварин і рослин визначається Національною комісією з питань Червоної книги України.
Функціонування Червоної книги України регулюється "Положенням про Червону книгу України", що затверджено Верховною Радою України 2. Отже, розглянемо деякі рослини, які занесені до Червоної книги України. Плауноподібні (Lycopodiophyta)1. Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. Schrank et Mart. (Lycopodium selago L.) ORDO: Плауни. FAMILIA: Баранцеві Наукове значення: Голарктичний від на пд.
Статус: I категорія. Поширення: Українські Карпати, Полісся, Розточчя, пн. Вид поширений у Європі, Зх.
Сх. Сибіру, на Далекому Сході, у Серед. Азії, Пн. Америці. Місця зростання: Затінені вологі ліси, окраїни боліт, щебенисті схили, вологі грунти. Чисельність: Популяції нечисленні, трапляються рідко. Причини зміни чисельності: Збирання рослини як лікарської сировини, вирубування лісів, рекреаційне навантаження. Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста жовтувато- або світло- зеленого кольору рослина.
Стебло заввишки 5- 2. Спороносить у липні - жовтні. Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1.
Охороняється у заповідниках - Карпатському (біосферний) та Розточчя (природний) і заказниках, зокрема у Бущанському загальнодержавного значення (Острозький р- н Рівненської обл.). Слід виявити всі місцезнаходження виду, особливо у лісостеповій зоні, створити нові заповідні території. Плаун колючий Lycopodium annotinun L. ORDO: Плауни. FAMILIA: Плаунові Наукове значення: Палеарктичний вид на пд. Статус: II категорія.
Поширення: Українські Карпати, Полісся, зрідка - Волинська височина, Мале Полісся та пн. Вид поширений у Зх.
Сх. Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, у Зх. Сх. Сибіру, на Далекому Сході. Місця зростання: Хвойні та мішані вологі ліси (утворює куртини).
Чисельність: Популяції численні, кількість їх зменшується. Причини зміни чисельності: Вирубування лісів, рекреаційне навантаження, збирання населенням як декоративної рослини. Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 1. Стебло повзуче, довге, циліндричне, у вузлах укорінюється, негусто вкрите лінійно- ланцетними листками, спрямованими вгору. Стробіли поодинокі, сидячі, циліндричні.
Спороносить у липні - вересні. Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1. Охороняється у Поліському природному та Карпатському біосферному заповідниках, заказниках Полісся та Карпат. Слід постійно контролювати стан популяцій. Молодильник озерний Isoetes lacustris L. ORDO: Плауни. FAMILIA: Молодильникові Наукове значення: Реліктовий вид.
Статус: II категорія. Поширення: Зх. Полісся. Вид поширений також у Атлантичній і Центр. Скандинавському п- ві, у Зх. Сибіру, Пн. Америці. Місця зростання: Мілководдя мезотрофних озер з піщаним дном, на глибині 0,5- 1,8 м. Чисельність: Утворює зарості, переважно монодомінантні.
Відомо два місцезнаходження. Причини зміни чисельності: Забруднення озер та осушування болотних масивів, що їх оточують. Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 2. Стебло бульбовидне, листки шилоподібні, темно- зелені. Спорангії поодинокі, розміщені біля основи листків.
Спороносить у липні - вересні. Заходи охорони: Доцільно створити заказник загальнодержавного значення на оз.
Воронки (Володимирецький район Рівненської обл.). Папоротеподібні (Polypodiophyta)2. Адіант венерин волос Adiantum capillus- veneris L. ORDO: Багатоніжки. FAMILIA: Адіантові Наукове значення: Середземноморський вид на пн.- сх. Статус: I категорія.
Поширення: Пд. берег Криму (біля водоспадів Учансу та Джур- Джур, околиці міст Ялти та Місхора, вершини Ай- Петрі, Явлуз, Яузлар і Кастель). Вид поширений в Атлантичній Європі, Сх.
Зх. Середземномор'ї, на Кавказі, у Серед. Азії. Місця зростання: Вологі скелі (переважно вапнякові) та розколини, біля водоспадів, по берегах гірських річок і струмків. Чисельність: Популяції нечисленні. Причини зміни чисельності: Зменшення вологості повітря, порушення місць зростання, збирання як декоративної рослини. Загальна характеристика: Багаторічна папоротева рослина заввишки 2. Листки світло- зелені, тонкі, яйцевидні або яйцевидновидовжені, двічі- , тричіперисті; зимують.
Черешки чорно- бурі, тонкі, блискучі. Спороносить у червні - серпні.
Розмножується спорами та вегетативно. Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1. Охороняється у природних заповідниках - Ялтинському гірсько- лісовому та Мис Мартьян. Слід створити заказники в місцях зростання виду. Марсилія чотирилиста Marsilia quadrifolia L. ORDO: МарсиліїFAMILIA: Марсилієві Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид.
Статус: I категорія. Поширення: Зх. Полісся (Шацькі озера), Закарпаття, степова зона (плавні Дунаю та Дністра), зрідка - Правобережний Лісостеп. Вид поширений у Західній Європі (крім пн. Сх. Європи, Кавказі, в Ірані, Китаї, Японії, Пн. Америці, Австралії, Африці. Місця зростання: Мілководдя водойм зі стоячою водою, замулені береги; на пересихаючих влітку ділянках утворює наземну форму. Чисельність: Популяції нечисленні, особливо у прибережних смугах водойм.
Ряд популяцій не вивчено. Причини зміни чисельності: Заростання водойм, їхнє забруднення, освоєння прибережної смуги, меліоративні заходи. Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста (папоротева) водяна рослина (завдовжки до 2.
Кореневище повзуче, поверхневе, корені розвиваються на його вузлах. Листки на черешках (завдовжки 5- 1.